Жирний Георгій Юхимович
04.02.1940 р. – 17.09.2008 р.
Кандидат юридичних наук, доцент
Народився 4 лютого 1940 року у с. Нескучне Великоновосілківського району Донецької області у сім’ї колгоспників.
З 1957 р. після закінчення середньої школи працював два роки інструктором Великоновосілківського райкому комсомолу.
У 1959-1963 рр. навчався у Харківському юридичному інституті за фахом «Правознавство».
З 1963 р. і до 1993 р. (за винятком перебування за призивом в Радянській Армії з листопада 1964 р. по листопад 1965 р.) проходив службу в органах внутрішніх справ. Обіймав посади: оперуповноваженого – відділення дізнання Калінінського РВМ м. Донецька; слідчого – слідчого відділу УОГП при Управлінні міліції м. Донецька; старшого слідчого, заступника начальника слідчого відділу УВС Донецького міськвиконкому.
В період з 1968 р. по 1973 р. був викладачем циклу «Криміналістики» Донецької спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР.
З 1975 р. працював в Київській вищій школі МВС СРСР старшим викладачем-методистом Донецького відділення заочного навчання, з 1982 р. викладачем, з 1987 р. – старшим викладачем, з 1990 р. – доцентом кафедри криміналістики. З 1993 р. обіймав посаду начальника кафедри криміналістики і експертних дисциплін Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому державному університеті.
У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Розслідування розкрадань в системі громадського харчування» в Харківському юридичному інституті.
У 1990 р. присвоєно вчене звання доцента.
Напрями наукової діяльності – криміналістика, судові та правоохоронні органи.
З даної тематики опубліковано близько 90 наукових та науково-методичних праць. Серед них: навчально-методичний посібник «Розслідування і запобігання крадіжок в системі громадського харчування», розділ «Судова влада» в начальному посібнику «Основи державної влади в Україні», статті, робочі програми та навчально-методичні матеріали з криміналістики і судових правоохоронних органів України. На практичних заняттях використовував техніко-криміналістичні засоби, ставив проблемні ситуації, основані на реальних фактах практики розкриття й розслідування злочинів, відеозаписи слідчих дій, копії архівних кримінальних справ.